Злоякісне новоутворення має чимало спільного з інфекціями, в деяких випадках розвиток пухлини пов'язане з вірусами. Але набагато важливіше, що будь-яка ракова клітина відрізняється від здорових клітин тієї ж тканини, з якої вона відбулася. І ці відмінності (складу клітинних структур, білків, продуктів обмін речовин) роблять її чужорідної для організму. У будь-якому організмі йде процес клітинного оновлення, а це означає, що завжди утворюються клітини, здатні дати розвиток злоякісного процесу. Контроль над цим процесом і, природно, рівень захисту від розвитку пухлини належить механізмам імунітету. В експериментах на тваринах зв'язок функцій імунітету з розвитком пухлин доведена з вичерпною переконливістю. Ту ж закономірність можна простежити при хворобах людини. Досить сказати, що у людей з вродженими дефектами імунітету набагато частіше розвиваються пухлини, така ж небезпека підстерігає при використанні імуно-депресивної терапії (наприклад, при пересадці органів).

Для успішного лікування раку необхідний тандем хірургії і біотерапії Такого висновку дійшли учасники науково-практичної конференції «Проблеми онкоімунології. Наукові і прикладні аспекти», ініціаторами і організаторами якої виступили Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є.Кавецького НАН України та Інститут онкології АМН України

Перші випробування антиракової вакцини проводили на мишах. На «золотий пам'ятник» наше відкриття, на жаль, поки не тягне - розповідає доктор медичних наук, заступник директора з наукової турботі інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. P.E. Кавецького HAH України Григорій Потебня. - Протиракова вакцина, винайдена нами, все ж стовідсоткової гарантії одужання не дає. Заглядаючи в історію, скажу, що перші схожі феномени в лікуванні онкохворих були встановлені досить випадково, коли в кінці XIX століття було опубліковано повідомлення про спонтанної регресії неоперіруемой саркоми після зараження хворого пикою. Для лікування цієї категорії хворих стали застосовувати тоді ін'єкції вбитого стрептокока. Основоположником же в розвитку сучасної вітчизняної онкології став академік Олександр Богомолець. Передумовою для його робіт послужила теорія Мечникова про системи місцевого та загального імунітету.

Ми підвищуємо пильність організму - Про сенсації в онкології говорити не можна, - стверджує директор інституту, доктор медичних наук, член-кореспондент НАН України Василь Чехун, - ця проблема існує століття, і, у міру розвитку суспільства і науки, люди намагалися її вирішити, однак, до сьогоднішнього дня не вирішили. Справа в тому, що при онкології патологічний процес настільки тісно злитий з нормальним фізіологічним, що складно виявити саме його початок. Тому не варто говорити про сенсації, краще про тривале, кропіткої праці, про сучасні технології, розвиток молекулярної онкології, які дозволяють сьогодні вийти на абсолютно новий рівень пізнання природи пухлинного процесу, діагностики його і лікування.